Алергія на шерсть домашніх тварин, зокрема, кішок, вважається явищем дуже поширеним, особливо у дітей. Часто симптоми такого захворювання батьки плутають з типовими простудними захворюваннями - ГРВІ та ГРЗ. Прояв алергії на кішок у дитини може обернутися великими проблемами для всієї родини, тому проігнорувати дану проблему не вийде, так як вона може в кінці-кінців обернутися цілком відчутною бідою. Так як визначити наявність у дитини алергії на котячу шерсть і що робити в тому випадку, якщо цей діагноз підтвердиться?
Як визначити наявність алергії у дитини?
Насправді виявити алергію буває досить складно, так як в середовищі, яка нас оточує, міститься дуже багато різноманітних зовнішніх подразників. До таких можна віднести тополиний пух і квітковий пилок, харчові інгредієнти, пральні порошки, освіжувачі повітря та інші побутові хімікати, які викликають алергію, як у дорослих людей, так і у дітей. Алергія на кішок проявляється тими ж симптомами, що й алергія на інші подразники, і з`ясувати справжню причину такої реакції може тільки фахівець.
Відео: Алергія на шерсть кішок і собак у дітей і дорослих
Зверніть увагу на стан дитини в той час, коли він спілкується з кішкою. Проявами алергії можна вважати такі реакції, як плями на шкірі, закладеність носа, сонливість, сльозоточивість. Якщо дитина страждає на атопічний дерматит, то контакт з кішкою може викликати загострення захворювання. Також має місце тимчасова зв`язок, коли симптоми загострюються, переважно в літній і осінній час.
Як боротися?
Ігнорування даної проблеми або застосування неправильного лікування можуть привести до такого захворювання, як астма, яке в подальшому досить складно піддається лікуванню.
Якщо алергія має слабку інтенсивність, і при цьому немає ніякої можливості уникнути контакту дитини з твариною, лікарі рекомендують дотримуватися наступних рекомендацій:
Провітрювати приміщення якнайчастіше, використовувати для цього кондиціонер або вентилятор;
Щодня проводити вологе прибирання в будинку;
Кішка повинна бути ізольована від дитини, не можна допускати проникнення тваринного в кімнату дитини, лоток і миску також необхідно заховати;
Штори і килими, якщо такі є в будинку, повинні бути виконані з легких тканин, які не затримують в своєму ворсі частинки алергенів;
Забезпечте самий ретельний догляд за твариною, регулярно розчісуйте її і купайте.
Подібні запобіжні заходи часто призводять до бажаного позитивного результату, що дозволяє не забороняти дитині грати час від часу з твариною. Якщо ж вжиті заходи не принесли бажаного результату, то кішку краще буде віддати в добрі руки, а після того, як тварина зникне з дому, необхідно провести в квартирі генеральне прибирання, випрати всі речі, і ретельно вимити предмети меблів, так як алергени можуть залишатися активними ще протягом приблизно трьох місяців, і від них необхідно позбутися якнайшвидше.
Наявність у дитини алергії на кішок свідчить про те, що імунітет малюка знижений. Що цікаво, кашки теж бувають більш-менш алергенними, це залежить, зокрема, від породи, довжини і якості волосяного покриву, колірної гами тваринного. Найбільшу небезпеку для алергіків представляють довгошерсті кішки таких порід, як сибірська, ангорська, перська і ін. Не існує повністю гіпоалергенних кішок, так як алергени знаходяться не тільки в шерсті тварин, а й в їх шкірі. Найбільш придатними породами в цьому плані можна вважати сфінксів, орієнталів і Рекс. Однак якщо у дитини є хоча б незначна реакція на тварину, приносити в будинок «голого» кошеня все-таки не слід, щоб уникнути можливих ризиків. Кращим варіантом буде заклад іншої тварини, яке ви виберете спільно з самою дитиною, і на яке ніяких алергічних реакцій не виникне.
Як виявляється алергія?
Для того, щоб виявити алергічну реакцію, береться проба шкіри і аналіз крові. Для лікування алергії використовують певні медикаменти:
Антигістамінні препарати, що захищають від викликають симптоми алергії, хімічних речовин;
Протинабрякові препарати, що зменшують застій слизу;
Інші препарати, дія яких спрямована на боротьбу з цим захворюванням.
Поставити дитині діагноз може тільки лікар-алерголог, після проведення певних досліджень, лікування такого захворювання також вкрай індивідуально і призначати його може тільки фахівець.
Дуже часто розвиток у дитини алергії на кішок може бути пов`язано з спадковим фактором. Наприклад, якщо даним захворюванням хворів хтось із членів сім`ї дитини, ризик появи алергії зростає в кілька разів, і ймовірність його виникнення становить приблизно 80%.