Довгоочікуване зимовий ранок

Дата пологів - 14 січень 2010

Відео: Зимовий ранок (1965) Драма

Відео: Моє Зимове Ранок //

Пологи, я вважаю, саме незвичайне, найважливіше і головне в житті будь-якої жінки. Це стан потрібно випробувати будь-який, і звичайно, захочеться повторити його ще ні разу. Але я хочу описати, як у мене пройшли пологи, як запам`яталося це подія в моїй пам`яті.

Мені мій гінеколог ставив дату пологів на 13 грудня 2010 року. І я, звичайно ж, до цього моменту була вже повністю готова. Речі були зібрані, документи теж. Ось цей день настав. Чомусь нічого не відбувалося. А саме, весь ранок і весь день у мене нічого не хотілося починатися. До вечора вже прийшов мій чоловік з роботи, а вдома мене чатував мій тато, хіба мало що, пологи були адже перші. Я чоловікові наготувала їжі, прям на тиждень. На годиннику вже було 10, а нічого так і не почалося.

Відео: Моє зимовий ранок Getting Ready (TAG)

Ми вирішили, що ляжемо спати, а якщо і завтра вранці нічого не буде, то поїдемо в пологовий будинок, ну або до свого гінеколога. Я лягла спати і відразу ж заснула. Прокинулася я через те, що крізь сон відчула, ніби я описала. І точно на ліжку піді мною була калюжа незрозумілою рідини, але на сечу не схожою. Я в поспіху розбудила чоловіка. Папа ночував з нами і теж встав.

На годиннику було пів на першу ночі. Я зрозуміла, що це відійшли води, але ні сутичок, ні болю я не відчувала. Чоловік відразу ж викликав швидку допомогу. Вони приїхали швидко, так була вже ніч, ніяких викликів не було. Мене відвезли в наш міський пологовий будинок, він був в 7 хвилинах їзди від моєї вулиці, на якій я жила. Мене відвели в якесь приміщення, де оглянула лікар-гінеколог. І підтвердила, що води відійшли, а сутички доведеться викликати, так як їх не було.

Лікар оформила якісь документи, мені зробили клізму і підняли в родове відділення, воно знаходилося на п`ятому поверсі пологового будинку. Родова палата включала передпологову зону і там де безпосередньо проходять пологи. Мене поклали в передпологовій зоні. Провели огляд і поставили крапельницю, щоб викликати сутички. Так як час було близько третьої години ночі, то медсестра, яка ставила крапельницю, сказала, що я можу пару годин поспати. І я поспала, але не більше години.

О 5 годині ранку прийшла лікар акушер-гінеколог, щоб подивитися, на скільки розкрилася матка. Але розкриття було невеликим, і мені поставили якусь іншу крапельницю. І буквально через півтори години я вже випробувала, що таке сутички. Спочатку вони були не значними, а потім було так боляче, що хотілося лізти на стіну.

Ніякої спінальної анестезії мені не пропонували, та її, напевно, в цьому пологовому будинку і не ставили ніколи, адже він міської, чи не приватна клініка. О восьмій з чимось прийшла лікар акушер знову подивитися розкриття і сказала, що скоро будемо народжувати. О 9.20 мене поклали стіл для пологів. Болі в спині я вже чомусь не відчувала, то чи вже звикла, то чи щось інше. Народжувала я півгодини. Під час пологів голова моєї дитини не пролазить, тому мені робили надріз. І рівно о 9 годині 50 хвилин 14 грудня 2010 року на світ з`явилося мій скарб, моя дочка - Олена.

Мені її відразу ж поклали на живіт, а потім понесли зважувати, обтирати, змінювати. Вона народилася зростом 52 см. І вагою 3.7 кг. Здорова дівчинка, яку я просто обожнюю. Сподіваюся незабаром знову відчути ці ж почуття і подарувати нашій донечці братика або сестричку.

Тетяна Русинова, Пологовий будинок г.Сарапул міста Сарапул