Синдромом нав`язливих рухів називають розлад нервової системи у дітей, яке проявляється серіями невмотивованих повторюваних рухів. Тривалість нав`язливих рухів може зберігатися тривалий час, причому на зміну одним нав`язливим рухам можуть приходити інші. Крім того, в деяких випадках такі нав`язливі руху можуть бути симптомами прояву нервового тику або загального розладу розвитку дитини. Для того, щоб зрозуміти, страждає дитина синдромом нав`язливих рухів чи ні, слід поспостерігати за ним деякий час і уважно подивитися, як він веде себе під час гри з однолітками, в самостійних іграх і взагалі в різних життєвих ситуаціях. Чи часто повторює одне і те ж рух? Які саме рухи повторюються занадто часто?
Симптомами нав`язливих рухів є:
- смоктання пальців;
- обгризання нігтів;
- часте шмигання носом;
- скрегіт зубами;
- хитання головою;
- часті помахи руками;
- розгойдування ногою;
- щипання шкіри на руці;
- часте моргання;
- частий поворот шиї.
Важливо врахувати, що більшість нав`язливих рухів у дітей, безпечні і є нормальним етапом розвитку дитини. Тим більше, що з часом все нав`язливі руху просто зникають, без медикаментозного втручання.
Привід для занепокоєння виникає в тому випадку, якщо дитина буквально постійно проявляє одні і ті ж рухи і часом, ці рухи заважають нормальній активності дитини. В цьому випадку слід обов`язково звернутися до лікаря для детальної діагностики.
Що стосується діагностики, то ретельне обстеження дитини допоможе виключити багато можливі патології і розлади.
Наприклад: нервовий тик у дитини може свідчити про можливе невротичний розлад, яке називається синдром Туретта. До того ж яскраво виражений синдром Туретта найчастіше зустрічається у дітей з відхиленнями в інтелектуальному розвитку, але, на жаль, може розвинутися і у цілком здорової дитини. На думку фахівців, синдром Туретта найчастіше зустрічається у хлопчиків, причому розвивається в будь-якому віці.
На відміну від нервових тиків, які можуть проявлятися в будь-якому віці, синдром нав`язливих рухів, часто проявляється тільки в віці до двох років. Однак нав`язливі руху характерні більш частою періодичністю повторень і загострюються при стресових ситуаціях і нервовому напруженні. До того ж дітей, як правило, абсолютно не турбують нав`язливі руху, а ось нервові тики, характерні для синдрому Туретта можуть викликати скарги.
Що ж є причиною появи синдрому нав`язливих рухів?
Найчастіше, це захворювання страждають діти, які регулярно перебувають в стресових сітуаціях- діти з неблагополучних сімей, а також після перенесеної черепно-мозкової травми.
Що стосується лікування синдрому нав`язливих рухів, то при слабо вираженому синдромі, найчастіше лікарі призначають спокій і усну психотерапію. При яскраво вираженому синдромі, до регулярних занять з психологом можуть додати деякі лікарські препарати, які спрямовані на коригування нервової системи дитини. У будь-якому випадку, діагностувати синдром нав`язливих рухів і призначати лікування повинен досвідчений фахівець. Тому, якщо ви підозрюєте, що ваша дитина страждає цим синдромом - не відкладаючи, зверніться до лікаря. Можливо, нічого страшного в цьому немає, але поки ви не впевнені, керуємося думкою про те, що своєчасне звернення до лікаря і рання діагностика - запорука успішного лікування! А здоров`я дитини - головний критерій спокою батьків!