Пієлонефрит при вагітності

Пієлонефрит при вагітності стоїть осібно серед інших пієлонефритів. Даний інфекційно-запальний процес локалізується в паренхімі і мисках нирок. Розвивається дане захворювання в результаті вагітність. Як показує медична статистика, число вагітних, які страждають на пієлонефрит, досягає 8-10 відсотків. Сечова інфекція проникає в організм або висхідним шляхом по сечостатевій системі, або через кров - гематогенним шляхом.

Але чому пієлонефрит так часто виникає при вагітності? Справа в тому, що вагітна матка жінки здавлює сечовід. Таке явище здавлювання отримало назву дилатації. Сприяють розвитку дилатації і змінився гормональний фон, і зниження кількості кальцію в кров`яному руслі.

Уже з десятого тижня вагітності і аж до 30 її тижні, знижується здатність сечоводу до скорочення і його м`язовий тонус. При збільшенні кількості добової сечі на початкових термінах вагітності і проблем з її відтоком розвивається стан уретерогідронефрозу. Саме в цей момент може відбутися інфікування організму. Уретерогідронефроз може протікати і без запального процесу, бути одностороннім або двостороннім.

При не яскраво вираженому запаленні, або повну його відсутність, картина захворювання може бути досить бідною. До найбільш частих симптомів відносяться ниючі болі в попереку, різної інтенсивності зміни в сечі. Якщо ж запалення спостерігається в активній формі, то клінічна картина схожа з гострим пієлонефритом. Загальний аналіз сечі показує велику кількість лейкоцитів і бактериурию. Для вагітних жінок, при найменшій підозрі на пієлонефрит призначають культуральне дослідження сечі. Так, мікроорганізми, взяті з біологічного матеріалу пацієнта, поміщають в сприятливу для них середовище. Через деякий час, коли вони почнуть активно розмножуватися, їх ідентифікують і підтверджують або спростовують поставлений діагноз. При проведенні ультразвукового дослідження, лікар може спостерігати розширені балії, отечную і потовщену паренхіму нирок.

Лікування пієлонефриту при вагітності проводиться під контролем лікарів-акушерів в стаціонарних умовах. У випадках необхідності, фахівці проводять так зване стентування - введення самоутримними пластикового стента, кінці якого розташовуються в сечовому міхурі і нирках. Дана процедура досить проста і не становить загрози як для майбутнього малюка, так і його мами.

Як правило, при вагітності намагаються не застосовувати найбільш призначаються при пієлонефриті антибіотики групи фторхінолонів або цефалоспоринів. Використовуються, в основному, напівсинтетичні пеніциліни. Якщо випадок серйозний, то виправдано застосування і цефалоспоринів. При деструктивних формах пієлонефриту використовуються хірургічні втручання.

Величезну роль в профілактиці пієлонефриту відіграють заходи щодо санації різних осередків інфекції. Саме з цієї причини, вагітна відвідує вузькопрофільних фахівців - з метою виявлення і лікування карієсу, отиту та інших хронічних недуг. Всі інтимні контакти допускаються лише при порожньому сечовому і з використанням презервативів.