Щеплення дітям: чи потрібні дитині профілактичні щеплення?

У кожному розвиненій державі Миру затверджено Національний календар профілактичних щеплень, згідно з яким проводиться масова вакцинація дітям різного віку і дорослим від найбільш небезпечних інфекційних захворювань. При цьому перша імунізація планується вже на період новонародженості, коли малюк ще перебуває в пологовому будинку. Так як на її проведення потрібна згода матері та батька, про важливість щеплень батьки замислюються ще до народження свого малятка. Спробуємо розібратися, чи потрібні дитині профілактичні щеплення.

Що таке вакцина

вакцина - Це біологічний препарат, призначений для формування специфічного імунного захисту в організмі людини проти певного збудника важкого, зазвичай високо заразного інфекційного захворювання.

До складу вакцини входять:

• антигенні компоненти вірусу або мікроба, на які розвивається імунітет. При цьому вакцини можуть бути живими ослабленими або інактивованих (убитих) різними способами так, щоб захворювання не розвинулося, але сформувався і як можна довше підтримувався сильний іммунітет-
• речовини, які посилюють реакцію імунної системи на антигени збудника. Їх завдання - допомогти організму виробити сильну і тривалий час зберігається імунний захист. Це фосфат або гідроксид алюмінію-
• речовини, що зберігають в незміненому вигляді властивості антигенів (стабілізатори). Це лактоза, сахароза, глутамат натрію, альбумін людини. При відсутності індивідуальної непереносимості вони для людини абсолютно безопасни-
• препарати, що підтримують стерильність вакцини (консерванти) - тіомерсал і феноксіетанол.

Від яких захворювань оберігають профілактичні щеплення

У Національному календарі профілактичних щеплень існує перелік захворювань, проти яких вакцинація проводиться обов`язково. Це туберкульоз, дифтерія, вірусний гепатит В, кір, правець, краснуха, коклюш, епідемічний паротит, поліомієліт.

Крім того, є додатковий список інфекцій, при яких прищеплювальна робота медичним персоналом розгортається тільки в разі загрози епідемії, в окремих природних осередках, серед представників окремих професій або в ізольованому дитячому колективі з високим ризиком інфікування. До таких захворювань належать грип, ХІБ-інфекція (гемофільна), кліщовий енцефаліт, менінгіт, туляремія, сибірська виразка, бруцельоз, вірусний гепатит А, сказ, лептоспіроз.

Чи потрібна вакцинація проти туберкульозу

Перше щеплення проти туберкульозу робиться новонародженій дитині перед випискою з пологового відділення. Протягом 2-3 тижнів у нього розвивається імунітет проти збудника. Вакцина проти цього важкого захворювання, що виникає в будь-якому віці, відноситься до живих ослабленим. Це означає, що присутність в організмі прищепного штаму збудника, нездатного викликати навіть малу форму хвороби, надійно захищає від проникнення ззовні агресивної мікобактерії туберкульозу, яка уражує найчастіше легкі, очі, кишечник, кісткову тканину, нирки і шкіру.

Щоб допомогти батькам визначитися в необхідності проведення вакцинації проти туберкульозу, наведемо деякі факти:

1. На місці введення вакцинного препарату на шкірі плеча утворюється невеликий рубчик, а після лікування від осередкової форми туберкульозу - грубий деформуючий рубець в будь-якому органі з порушенням його функції або кальцинат, в глибині якого може зачаїтися хвороботворна мікобактерія, здатна викликати рецидив захворювання через навіть кілька десятків років.

2. Після введення вакцинного штаму мікобактерії ніяких щеплень реакцій звичайно не спостерігається. Лише зрідка при імунодефіциті виникає необхідність застосовувати місцеве або антибактеріальне лікування коротким курсом. При зараженні ж від хворого на туберкульоз людини курс лікування займає від 6 місяців до кількох років, вимагаючи комбінації відразу декількох токсичних для організму препаратів.

3. Останнім часом, на жаль, спостерігається зростання числа захворювань на туберкульоз, при яких збудник високо стійкий до більшості відомих на сьогодні протитуберкульозних препаратів. Це означає, що при зараженні у пацієнта залишається дуже мало шансів на одужання.

Відео: Чи можна робити щеплення дітям? Робити щеплення дитині? Важкі наслідки щеплень Потрібні щеплення

4. На сьогоднішній день через активні міграційних процесів ризику зараження туберкульозом схильні люди будь-якого віку і соціального статусу. Наприклад, в Італії влітку 2011 року через пізно виявленого туберкульозу легенів у медсестри пологового відділення було заражено кілька десятків новонароджених дітей.

Навіщо прищеплюють від вірусного гепатиту В

Збудник вірусного гепатиту В передається від хворої людини через кров, рани і при статевих контактах. Так як важке захворювання, травма, необхідність оперативного лікування або переливання препаратів крові від донора може виникнути в будь-якому віці, перше щеплення проводять вже в пологовому відділенні. Вакцинний препарат містить лише окремі компоненти антигенів вірусу і практично не викликає побічних реакцій.

Після зараження вірусним гепатитом В більш ніж в половині випадків розвивається первинно хронічне ураження печінки, яке без постійного дорогого лікування протягом 10-15 років переходить в цироз. В результаті у людини виникають важко переносяться ускладнення у вигляді печінкової недостатності, енцефалопатії, портальної гіпертензії з рясними кровотечами з вен стравоходу і болісної для хворого і його близьких смерті.

Чи потрібна щеплення від поліомієліту

Проведення в більшості країн Світу масової вакцинації проти поліомієліту призвело до того, що протягом останнього десятиліття захворюваність на цю інфекцію в розвинених і країнах, що розвиваються практично наблизилася до нуля. Але події 2010 року, коли під час спалахнула епідемії в Таджикистані матері були змушені тікати зі своїх будинків в Росію, рятуючи від вірусного паралічу дітей, довела необхідність продовження прищеплювальної роботи до тих пір, поки дикий штам вірусу не буде повністю ліквідовано в усьому Світі. Ускладнення від вакцинації у вигляді млявого парезу частотою один випадок на мільйон зроблених щеплень не йде ні в яке порівняння зі смертю або практично 100% інвалідизацією при зараженні.

Навіщо вакцинувати малюка від коклюшу, дифтерії та правця (АКДП)

На першому році життя дитині трикратно проводиться імунізація комбінованою вакциною АКДП для поступового формування стійкого імунітету проти дифтерії, коклюшу та правця. Потім регулярно виконуються ревакцинації протягом усього життя людини. Завдяки планомірно проводиться прищеплювальної роботі вже протягом 50 років, сучасне покоління людей практично не зустрічається з випадками захворювання серед своїх родичів і знайомих.

Що потрібно знати про ці інфекціях, щоб визначитися в необхідності вакцинації?

1. Збудники даних захворювань поширені повсюдно в усьому Світі і передаються від хворої людини або носія повітряно-крапельним шляхом. Спори правця дуже довго зберігаються в землі, проникаючи в організм людини навіть через невеликі забруднені садна на шкірі.

2. При зараженні правець або дифтерією патогенні бактерії виділяють в кров пацієнта вкрай небезпечні токсини. Якщо протягом перших доби не щепленого хворому не ввести специфічний препарат (сироватку або анатоксин), що зв`язує ці отрути і вбиває збудника, то зупинити розвиток захворювання і болісну смерть практично неможливо. При правці людина гине в повній свідомості від страшних по силі судом, які ламають кістки і призводять до зупинки дихання. А токсини дифтерії вражають всі органи, викликаючи набряк гортані і шиї, задуха, ниркову недостатність, порушення свідомості, важкий міокардит із серцевою недостатністю.

3. Продукція, антитоксичні сироватки стоять дуже дорого і мають короткий термін придатності. Так як на сьогодні основна маса населення всіх вікових груп щеплена від цих небезпечних для життя захворювань, сироватки є тільки у великих медичних установах. У разі зараження пацієнта, який не має імунітету проти правця або дифтерії, дорогоцінний час на лікування може бути безповоротно втрачено на уточнення діагнозу і доставку антитоксического препарату.

4. Збудник коклюшу викликає ураження легень, при якому основним симптомом є спазматичний кашель. Протягом декількох днів від початку антибактеріальної терапії у хворого спостерігаються епізоди тривалого кашлю, що закінчуються приступом важкого задухи з відходженням в`язкого, як рідке скло, мокротиння. В результаті можливо спадання ділянок легких, втрата свідомості через вираженої кисневої недостатності, навіть смерть. Матері, які доглядають за своїми хворими дітьми, порівнюють свої переживання в ці дні з муками пекла.

Чи потрібно робити щеплення від кору, краснухи та епідемічного паротиту

Всі три вірусні інфекції відносяться до високо контагіозним і дуже поширеним в природі. Тому до введення вакцинації проти них в однорічному віці хворіють переважно діти. На сьогодні частими є випадки серед підлітків і дорослих, причому чим людина старша, тим важче протікає інфекція.

Відео: Щеплення дітям. Чи варто робити щеплення? Особистий досвід багатодітного батька

Захворювання небезпечні не тільки в гострий період, а й своїми найближчими та віддаленими ускладненнями. Епідемічний паротит викликає енцефаліт, запалення слинних залоз, ураження підшлункової залози з розвитком інсулін-залежного цукрового діабету, а також запалення яєчок і безпліддя у хлопчиків. Не тільки захворювання, але і простий контакт з вірусом краснухи жінки, яка планує вагітність або знаходиться на ранніх термінах гестації, у багато разів підвищує ймовірність народження плода з важкими вадами розвитку нервової, серцево-судинної та інших систем. А кір викликає імунодефіцит, глухоту, ураження речовини та оболонок головного мозку, міокардит.

Виробництво і застосування вакцинних препаратів дуже жорстко контролюється Всесвітньою Організацією Охорони здоров`я та урядами всіх держав. Розробка і випуск вакцин довіряються тільки найнадійнішим компаніям, тому підробки або неякісні серії практично виключені. Батькам перш, ніж винести рішення про дозвіл на вакцинацію своєї дитини, необхідно відповідально вивчити інформацію про імунний препарат, про захворювання, про можливі побічні ефекти вакцинації і ускладненнях інфекції. Адже в руках матері і батька не разовий укол, а здорове майбутнє їх малятка.