Читати російську народну казку "вдова і біс"

Жив-був мужик, була у нього дружина-красуня- міцно вони любили один одного і жили в злагоді та злагоді. Ні багато, ні мало пройшло часу, помер чоловік. Поховала його бідна вдова і стала замислюватися, плакати, тужити. Три дні, три ночі бесперечь сльозами облівалась- на четверту добу, рівно опівночі, приходить до неї біс в образі її чоловіка. Вона зраділа, кинулася йому на шию і питає:

- Як ти прийшов?

- Так чую, - каже, - що ти, бідна, на мене гірко плачеш, шкода тебе стало, відпросився і прийшов.

Лежав він із нею спати- а до ранку, тільки півні заспівали, як дим зник. Ходить біс до неї місяць і іншого-вона нікому про це не каже, а сама все більше та більше сохне, немов свічка на вогні тане!

В один час приходить до вдови стара мати, стала її питати:

- Чому ти, доню, така худа?

- Від радості, матінка!

- Від якої радості?

- До мене покійний чоловік ночами ходить.

- Ах ти, дура! Який це чоловік - це нечистий!

Дочка не вірить.

- Ну, слухай же, що я тобі скажу: як прийде він до тебе в гості і сяде за стіл, ти впусти навмисне ложку, так як станеш піднімати - подивися йому на ноги.

Послухалася вдова матері- в першу ж ніч, як прийшов до неї нечистий, впустила під стіл ложку, полізла діставати, глянула йому на ноги - і побачила, що він з хвостом. На другий день побігла до матері.

- Ну що, доню? Правда моя?

- Правда, матінка! Що мені робити, нещасною?

- Підемо до попа.

Пішли, розповіли все, як було-поп почав вдову вичитувати, три тижні вичитував - насилу відстав від неї злий демон!