Читати російську народну казку "поп-толоконний лоб"

Відео: Аудіокнига "РУССКИЕ ЗАПОВІТНІ КАЗКИ" (18+), А.Н.Афанасьєв, (158. Добрий поп)

В одному селі жив-був поп-Толоконний лоб, на ім`я Ерема- у нього був малий синок Петрушка, такий примхливий та балувана: вже якщо чого захоче, так в ту ж хвилину давай не те - зареве так, що святих винось. Так все, що під руку попадеться, почне бити-шматувати, на шматки ламати. Хоч літами малий, а нігтик востер: не раз траплялося - попу з попадею очі підбивав. А наймитам просто життя не було: жоден ще не залишався більше дня у попа-Толоконов чола.

Ось поп Ярема пустився на вигадку, надумав наперед домовленість робити з кожним наемщик. Однова сидів поп під вікном і дивився, журячись, в город: треба б гряди полоти, та нікому. На ту пору йде по вулиці мужик з лопатою і кричить:

- Кому попрацювати? Кому попрацювати?

Поп негайно схопився, накинув свій підрясник, вибіг за ворота, клікнув мужика і каже:

- Іди до мене в батракі- за грошима спору не буде. Тільки, мужичок, я з тим угодою наймаю: якщо ти на мене розсердишся, то я виріжу з твоєї спини ремінь пальця в два ширини, а якщо я розсерджуся на тебе - тоді ти вирізувати з моєї спини.

Мужик погодився і пішов до попа в батраки.

- За що, - думає, - буду я на попа сердитися.

Взявся за роботу і пропрацював до самого обіду. Приходить до хати і тільки було сів за стіл, Петрушка заревів на всю горлянку:

- Я гуляти хочу!

- Батрак, - каже піп, - веди синка погуляти.

Батрак взяв поповича за руку і повів на вулицю. Години дві протаскался з ним без толку- вернувся в хату, а вже поп з попадею давно пообідали і спати завалилися. Залишився наймит з голодним черевом. На другий день знову той же, а на третій наймит не витримав.

- Ні, батька, чорт з тобою і з твоїм потрохами, а я більше не хочу у тебе ні жити, ні працювати!

- Що ж ти сердишся? - Сказав піп. Вирізав у нього за домовленістю ремінь зі спини і відпустив, не заплативши ні копійки.

У того мужика був менший брат Іван-по всьому селу дурнем мав славу. Бачить дурень, що брат його на піч заліз так все охає, і питає:

- Що ти, аль спина болить?

- Поживи-но у попа, так сам дізнаєшся.

Іван узяв лопату і відправився в шлях. Прийшов в той же село і найнявся до попа-Толоконов лобі Яремі. Поп і йому каже:

- Слухай, Іван, у мене за грошима зупинки не буде-тільки стерегти чи домовленість? Якщо хто з нас двох розсердиться, у того з спини ремінь вирізати.

- Гаразд, батьку, - відповідав Іван, - тільки ти не сердься, а мені нема за що!

Взявся наймит за роботу, цілий ранок за двох працював, прийшов час обідати, тільки сіли за стіл, Петрушка і ну кричати:

- Гуляти хочу!

- Батрак, - каже піп, - поведи мого сина прогулятися та доглянь, будь ласка, щоб не вбився де.

- Добре, батьку.

Повів наймит Петрушку і прогавив обід.

- Погано, - думає, - треба за розум братися.

На другий день знову тільки за обід, а Петрушка гуляти хоче, Іван схопив зі столу кулеб`яку і повів поповича. Поки той грав, наймит кулеб`яку прибирав. Вернувся в хату, а піп з доганою: не годиться-де так робити-навіщо кулеб`яку забрав? А наймит у відповідь:

- Ніяк ти, батько, розгнівався? Підставляй-ко спину, я ремінь виріжу.

- І що ти? Я зовсім не серджуся, так жартую з тобою ...

- Ото ж бо, дивись, - каже Іван.

На третій день Петрушка знову за своє:

- Гуляти хочу.

Батрак вхопив цілу ногу смаженої баранини і пішов з ним на вулицю. Поки Петрушка гуляв так грав, наймит баранину наминав. Поп і сам не радий своїй затее- іноді і насварив би батрака, так той зараз йому у відповідь:

- Ніяк ти розсердився, батько? Підставляй-ко спину!

Ось як-то був на селі свято-попадя напекла і насмажила всього вдосталь. Сіли було обедать- наймит думає:

- Ось коли Нажрі, Упьюся!

По губах вже слинки течуть. Чи не так сталося як гадалося, веди Петрушку гуляти. Іван повів його в город, та з досади посадив його на кіл, а сам в хату повернувся і сів за стіл.

- А Петрушка де? - Запитує попадя.

- Так з дітлахами грати залишився.

На дворі давно стемніло, а Петрушка все не ворушиться. Пішла попадя шукати, дивиться, а він на колу стирчить: зовсім-таки задубів. Поп з попадею обмили його, поплакали і поховали, а вимовляти батраку боятися: мабуть ще до спини добереться.

Стали вони думати, як би його позбутися, цілих три дні думали. На четвертий день кличе поп Івана і наказує:

- Співслужив мені велику службу, поїдь на Чортове озеро та запитай у нечистих: чому давно оброку не платять? Щоб зараз весь заплатили.

- Прошу, - відповідає Іван, - для чого не зробити таку дрібницю?

Запріг коня у віз і поїхав на Чортове озеро. Поп зрадів:

- Ну, попадя, авось його чорти візьмуть!

Батрак їхав лісом, надрал лик повний віз і приїхав на озеро, сів на берег і почав мотузку вити. Був день і пройшов, а Іван все мотузку в`є. Раптом вистрибнув з води чортеня.

- Батрак, що ти робиш?

- Сам, чай, бачиш: мотузку в`ю.

- А навіщо тобі мотузка?

- Як навіщо? Хочу озеро морщити та вас, чортів, корчити.

- Що ти, наймит? За яку провину?

- А за таку, навіщо попу Яремі оброку Не платите?

- Почекай трошки, чи не морщ озера, я піду своєму дідусеві скажу, - сказав чортеня, і тиць в воду.

Іван тим часом вирив глибоку яму, накрив її шапкою, а в шапці-то заздалегідь діру прорізав. Чортеня вискочив і каже батраку:

- Дідусь запитує, чи багато оброку треба?

- Ось цю шапку повну срібла насипати.

Чортеня шубовсь в воду, передав відповідь дедушке- шкода стало старому чортові з грошима расставаться- велів наперед онукові помірятися з наймитом силами: чи варто віддавати йому гроші? Чортеня вхопив дідову палицю і каже Івану:

- Ну, наймит, хто з нас вище кине?

- Кидай ти колись.

Чортеня кинув палицю так високо, що за щепочку здалася, а тому впала - земля ходенем пішла. Тепер черга стала за батраком- взяв він палицю за один кінець і бачить, що не тільки кинути вгору, та й підняти не може. Пустився на хитрощі: звів очі на небо і почав пильно придивлятися.

- Що ж ти даремно глазеешь?

- А ось чекаю, коли піде облачко- хочу на нього закинути твою палицю.

- Що ти! - Закричав чортеня, - не залишай, а то дідусь прібрані мене.

- Бач, чортове плем`я, шкода мабуть. Ну, зав`яжи свої баньки-то, не те лопнуть, як я палицю кину!

Чортеня зав`язав очі, а Іван напружився, підняв палицю, та його по лобі-ледь, а коли отямився. Нічого робити, став мішки зі сріблом тягати та шапку насипать- довго тягав, насилу з наймитом розплатився.

Тоді Іван склалось все срібло на віз і повіз попу Яремі.

- Бери, батьку! Стягнув з чортів весь оброк дочиста.

Поп і грошей не рад:

- Коли з чортом впорався, до нас з попадею ще скоріше доберется- треба бігти.

І домовилися поп з попадею піти від наймита ...