- Здрастуй, бабуся!
- Здрастуй, служівенькой!
- Пусти мене ніч переспати.
- Іди, тільки тобі тут неспокійно буде.
- Що? Алі тісно у вас? Це, бабуся, нічого-солдату трохи місця треба: де-небудь в куточок ляжу, аби лише не на дворі!
- Не те, служівенькой! На гріх прийшов ти ...
- На який гріх?
- А ось на який: в сусідній хаті помер недавно старий - великий колдун- і таперіча щоночі нишпорить він по чужих хатах та людей їсть.
- Е, бабуся, бог не видасть, свиня не з`їсть.
Солдат роздягнувся, повечеряв і поліз на полаті- ліг відпочивати, а біля себе тесак поклав. Рівно о дванадцятій годині потрапляли усіх втікачів, а розчинилися всі двері-входить в хату небіжчик в білому савані і кинувся на стару.
- Ти, клятий, навіщо сюди? - Закричав на нього солдат. Чаклун залишив стару, скочив на піл і давай з солдатом возитися. Той його тесаком, рубав-рубав, всі пальці на руках повідбивав, а все не може видужати. Міцно вони зчепилися, і обидва з полу на підлогу гримнули: чаклун під низ, а солдат наверх попал- схопив солдат його за бороду і до тих пір пригощав тесаком, поки півень не заспівали. В ту саму хвилину чаклун омертвів: лежить, не рушить, немов дерев`яна колода.
Солдат витягнув його на двір і кинув до криниці - головою вниз, ногами догори. Глядь: на ногах у чаклуна славні нові чоботи, цвяхами вбиті, дьогтем змащені!
- Ех, шкода, так задарма пропадуть, - думає солдат, - дай-но я зніму їх!
Зняв з мертвого чоботи і вернувся в хату.
- Ах, батюшка служівенькой, - каже баба, - навіщо ти з нього чоботи зняв?
- Дак неужлі ж на ньому залишити? Ти дивись: які чоботи-то! Кому не треба - карбованця сріблом даст- а я ж людина похідний, мені вони дуже знадобляться!
На інший день попрощався солдатів з господинею і пішов далі-тільки з того самого дня - куди він не зайде на нічліг, рівно о дванадцятій годині ночі є під вікно чаклун і вимагає своїх чобіт.
- Я, - загрожує, - від тебе ніде не полишу: всю дорогу з тобою пройду, на батьківщині не дам відпочинку, на службі замучили!
Чи не витримав солдат:
- Так що тобі, проклятий, треба?
- Подай мої чоботи!
Солдат кинув у вікно чоботи:
- На, відчепися від мене, нечиста сила!
Чаклун підхопив свої чоботи, свиснув і з очей зник.
Поділися в соц. мережах: