Читати російську народну казку "бурёнушка"

Відео: Російська народна казка Крихітка Хаврошечка

Не в якому царстві, не в якій державі був-жив цар з царицею, і була у них одна дочка, Марія-царівна. А як померла цариця, то цар взяв іншу жінку, Ягишна. У Ягишна народилося дві дочки: одна - Двоєглазов, а інша - троеглазая. Мачуха НЕ залюбила Марії-царівни, послала її пащі коровушку-Буренушка і дала їй суху окраєць хлібця.

Царівна пішла в чисте поле, в праву ніжку Буренушка вклонилася - напилася-наїлася, добре сряділась- за вим`ястим-Буренушка цілий день ходить, як бариня. День пройшов, вона знову вклонилася їй в праву ніжку, розрядилася, прийшла додому і окраєць хліба назад принесла, на стіл поклала.

«Чим сука жива живе?» - Думає Ягішна- на інший день дала Марії-царівни ту ж саму окраєць і посилає з нею свою велику дочка.

- Доглянь, ніж Марія-царівна харчується?

Прийшли в чисте поле-говорить Марія-царівна:

- Дай, сестриця, я пошукаю у тебе в голівці.

Стала шукати, а сама примовляє:

- Спи-спи, сестриця! Спи-спи, родима! Спи-спи, вічко! Спи-спи, інший!

Сестричка заснула, а Марія-царівна встала, підійшла до вим`ястим-Буренушка, в праву ніжку вклонилася, напилася-наїлася, добре підряд і ходить весь день як бариня. Прийшов вечір-Марія-царівна розрядилася і каже:

- Вставай, сестриця! Вставай, родима! Підемо додому.

- Охті мені! - Взгоревалась сестриця. - Я весь день проспала, нічого не відела- тепер мати забраніт мене!

Прийшли додому-запитує її мати:

- Що пила, що їла Марія-царівна?

- Я нічого не бачила.

Ягишна заматюкався на неї-вранці встає, посилає троеглазую дочерь:

- Піди, - каже, - подивись, що вона, сука, їсть і п`є?

Прийшли дівчата в чисте поле Буренушка пасті- каже Марія-царівна:

- Сестричка! Дай я тобі в голівоньці пошукаю.

- Пошукай, сестриця, пошукай, родима!

Марія-царівна стала шукати та примовляти:

- Спи-спи, сестриця! Спи-спи, родима! Спи-спи, вічко! Спи-спи, інший!

А про третій вічко позабила- третій вічко дивиться так дивиться, що делать Марія-царівна. Вона підбігла до Буренушка, в праву ніжку вклонилася, напилася-наїлася, добре сряділась- стало сонечко сідати - вона знову вклонилася Буренушка, розрядилася і ну будить троеглазую:

- Вставай, сестриця! Вставай, родима! Підемо додому.

Прийшла Марія-царівна додому, суху окраєць на стіл поклала. Стала мати питати у своєї дочки:

- Що вона п`є і їсть?

Троеглазая все і розповіла. Ягишна наказує:

- Ріж, старий, коровушку-Буренушка.

Старий зарезал- Марія-царівна просить:

- Дай, дідусь рідний, хоч гузённую кішочкі мені.

Кинув старий їй гузённую кішочку- вона взяла, посадила її до Верее - виріс Ракитов кущ, на ньому красуються солодкі ягідки, на ньому сидять різні пташечки нехай співають пісні царські і селянські.

Почув Іван-царевич про Марію-царівну, прийшов до її мачусі, поклав блюдо на стіл:

- Яка дівчина нарве мені повно блюдо ягідок, ту за себе заміж візьму.

Ягишна послала свою велику дочерь ягід брати-пташки її і близько не підпускають, того і дивись - очі виклюют- послала іншу дочку - і той не дали. Випустила, нарешті, Марію-царевну- Марія-царівна взяла блюдо і пішла ягідок брати-вона бере, а дрібні пташечки вдвічі та втричі на блюдо кладут- прийшла, поставила на стіл і царевичу уклін віддала. Тут веселим пирком так за свадебку- взяв Іван-царевич за себе Марію-царівну, і стали собі жити-поживати, добра наживати.

Довго чи недовго жили, народила Марія-царівна сина. Захотілося їй батька навестіть- поїхала з чоловіком до батька в гості. Мачуха обворотіла її гуску, а свою велику дочка підряд Івану-царевичу в дружини. Вернувся Іван-царевич додому. Дідок-пестун встає вранці раненько, вмивається белехонько, взяв немовля на руки і пішов в чисте поле до кущика. Летять гуси, летять сірі.

- Гуси ви мої, сірі гуси! Де ви младёного матір бачили?

- В іншому стаді.

Летить інше стадо.

- Гуси ви мої, сірі гуси! Де ви младёного матір бачили?

Младёного матір на землю скочила, кожух зірвала, інший зірвала, взяла немовля на руки, стала грудьми годувати, сама плаче:

- Сьогодні погодую, завтра погодую, а післязавтра полечу за темні ліси, за високі гори!

Дідок пішов додому-хлопчина спить до ранку без розбудити, а підмінена дружина свариться, що дідок в чисте поле ходить, всього сина заморив! Вранці дідок знову постає ранесенько, вмивається белехонько, йде з дитиною в чисте поле-і Іван-царевич встав, пішов невидимо за дідком і забрався в кущ. Летять гуси, летять сірі. Дідок окліківает:

- Гуси ви мої, сірі гуси! Де младёного матку бачили?

- В іншому стаді.

Летить інше стадо:

- Гуси ви мої, сірі гуси! Де ви младёного матір бачили?

Младёного матір на землю скочила, шкіру зірвала, іншу зірвала, кинула на кущ і стала младёного грудьми годувати, стала прощатися з ним:

- Завтра полечу за темні ліси, за високі гори!

Віддала немовляти старому.

- Що, - каже, - смород пахне?

Хотіла було надягати шкіри, кинулася - немає нічого: Іван-царевич спалив. Захопив він Марію-царівну, вона обгорнув скакухой, потім ящіркою і всякої гадина, а після всього веретёшечком. Іван-царевич переламав веретёшко надвоє, п`яту тому кинув, носок перед себе - стала перед ним молода молодиця. Пішли вони разом додому. А дочка Ягишна кричить-реве:

- Разорітельніца йде! Погубітельніцей йде.

Іван-царевич зібрав князів і бояр, запитує:

- З якої дружиною дозволите жити?

Вони сказали:

- З першої.

- Ну, панове, яка дружина швидше на ворота скочив, з тієї та жити стану. Дочка Ягишна зараз на ворота вилізла, а Марія-царівна тільки Чапаєв, а вгору не лізе. Тут Іван-царевич взяв свою рушницю і застрелив підмінений дружину, а з Марією-царівною став по-старому жити-поживати, добра наживати.