Читати російську народну казку "пан-слуга"

Вийшов солдат у відпустку, найнявся служити до пана: в рік за сто рублів. Поміщик звелів йому і коней чистити, і гній возити, і воду тягати, і дрова рубати, і сад помсти - зовсім змучив роботою. Відслужив солдатів рік і просить розрахунку. Поміщику шкода віддавати гроші, став діставати, а сам Ревма реве.

- Про що ви, пане, плачете?

- Та грошей шкода!

- Якою ти, пане! Адже я тобі цілий рік прослужив. Якщо б ти мені прослужив три дні, так я б тобі віддав сто рублів і слова не сказав.

«Три дні трохи», - думає пан. Пішов радитися з панею. Вона говорить:

- Що ж, відслужи три дні!

А сама думає: «Адже не мені служити, а чоловікові, йому - не мені погано буде». Пан погодився.

Солдат повечеряв, ліг спати в сараї, роззувся, один чобіт закинув в один кут в сіно, інший - в інший кут. Вранці прокинувся, кричить:

- Гей!

Поміщик входить.

- Подай чоботи, я хочу одягатися!

Поміщик хвать - чобіт немає, і запоров гарячку, запитує солдата:

- Де твої чоботи?

- Ах ти, каналія, ти у пана питаєш про чоботи? Вірно, і не чистив їх!

Пан туди-сюди, насилу один чобіт відшукав, а іншого немає.

- Подайте палиць! - Закричав солдатів і давай дути поміщика. До того пром`яв, що він не радий і грошей.

- Не хочу, - каже, - тобі служити, візьми свої гроші.